Так, якщо у вас є дозвіл на перебування згідно з § 24 п. 1 Закону про перебування. Дозвіл на працевлаштування вам уже дає тимчасовий документ про право на перебування відповідно до § 24 п. 1 Закону про перебування. У цьому документі, виданому відомством у справах іноземців, має стояти позначка «Працевлаштування дозволено» (Erwerbstätigkeit erlaubt). На його підставі ви загалом можете розпочати будь-яку трудову діяльність або професійне навчання в Німеччині. Зверніть, будь ласка, увагу на те, що на деякі спеціальності поширюються професійно-правові обмеження (наприклад, на роботу лікарем, вчителем, вихователькою – додаткову інформацію див. у розділі про визнання професійної кваліфікації). Крім того, ви можете працювати як тимчасовий найманий працівник, відряджений основним роботодавцем на інше підприємство (Leiharbeitnehmer).
Також ви можете створити власне підприємство або працювати як самозайнята особа. У кожній галузі є свої особливі вимоги щодо створення підприємств, яких треба дотримуватися. Тут може йтися про професійно-правові положення, отримання особливих дозволів або про питання страхування.
Якщо ви відповідаєте критеріям, ви загалом можете подати заяву у відомство у справах іноземців на отримання дозволу на перебування задля здійснення певної трудової діяльності або отримання професійної освіти.
Якщо ви хочете працювати в Німеччині за своєю спеціальністю, визнання вашої професійної кваліфікації, набутої за межами Німеччини, потрібне тільки для регламентованих професій (інформація німецькою та англійською мовами). До них належать, наприклад, професії лікаря, архітектора і вчителя.
За нерегламентованими професіями (інформація німецькою й англійською мовами) ви можете працювати без визнання вашої кваліфікації. Не існує державних приписів щодо допуску до роботи за спеціальністю. Але визнання вашої кваліфікації може дуже допомогти під час пошуку роботи, що відповідала б вашій компетентності. Однак визнання вашої професійної кваліфікації може бути дуже корисним для пошуку роботи, що відповідає вашим професійним якостям, і для отримання заробітної плати відповідно до вашої кваліфікації.
Агентство зайнятості або центр зайнятості, що відповідають за вас, можуть надати вам первинну інформацію щодо процедури визнання професій.
Додаткову безкоштовну та незалежну консультацію з питань визнання професійної кваліфікації, набутої за межами Німеччини, ви можете отримати в консультаційних центрах програми підтримки «Інтеграція через кваліфікацію» (Integration durch Qualifizierung, IQ). Знайти найближчий консультаційний центр можна тут: www.netzwerk-iq.de (німецькою та англійською мовами). Консультаційні центри нададуть вам також підтримку в пошуку курсів підвищення кваліфікації, якщо процедура визнання кваліфікації підтвердить лише часткову відповідність вашої кваліфікації.
Додаткову інформацію щодо визнання професій можна знайти онлайн на порталі anerkennung-in-deutschland.de (українською мовою). Інформацію щодо процедури визнання представлено в цьому флаєрі.
Інформацію щодо визнання вищої освіти можна знайти в Центральному відомстві з питань іноземної освіти (Zentralstelle für ausländisches Bildungswesen, ZAB) (українською мовою).
Так, у Німеччині є визначена законом загальна мінімальна заробітна плата. З 1 жовтня 2022 року вона становить 12 євро брутто за годину.
Мінімальна заробітна плата в основному також виплачується на стажуваннях, за винятком обов'язкових/добровільних стажувань та ознайомлювальних стажувань тривалістю до трьох місяців.
Водночас у деяких галузях є своя мінімальна зарплата. Вона стосується лише конкретної сфери, наприклад, медичного догляду або прибирання будівель. тут ви знайдете «Перелік мінімальних зарплат у конкретних галузях» (українською мовою).
Дотримання загальної мінімальної заробітної плати, та мінімальної заробітної плати у певних галузях контролюється Фінансовим контролем за незадекларованою роботою, і є частиною митної служби.
Так, положення про мінімальну зарплату загалом поширюється на всіх працівників. Виняток існує лише для осіб до 18 років, які ще не закінчили професійну освіту, а також для безробітних, які довго не працювали, упродовж шести перших місяців роботи після працевлаштування.
Загалом ви не маєте права працювати понад вісім годин на день із понеділка до суботи. Тривалість робочого дня може бути збільшена до десяти годин, якщо протягом півроку його середня тривалість не перевищує 8 годин. В деяких галузях існують винятки
Якщо ви наразі регулярно заробляєте не більше ніж 520 євро на місяць (мінімальний рівень), то йдеться про так звану мінімальну зайнятість. Якщо зайнятість із самого початку обмежується трьома місяцями або 70 робочими днями на рік і – навіть якщо наразі зарплата перевищує 520 євро на місяць – вона не є основною роботою, ідеться про короткострокову зайнятість. В обох випадках має місце зайнятість з мінімальною оплатою праці. Мінімальний рівень у майбутньому підвищуватиметься разом із мінімальною зарплатою.
Також ви застраховані в державній системі страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійних захворювань. Але державне страхування не передбачає страховку на випадок хвороби, медичного догляду й безробіття. Мінімально зайняті особи загалом мають платити пенсійні внески, що складають 3,6 % від заробітної плати (у разі зайнятості у приватному домашньому господарстві – 13,6 %). Вони можуть подати заяву про звільнення від сплати пенсійних внесків. Заява подається роботодавцю.
Згідно з трудовим законодавством, такі працівники загалом мають ті самі права, що і працівники, які працюють повний робочий день. Вони мають право на встановлену законом мінімальну заробітну плату, оплачувану відпустку, на продовження виплати заробітної плати у разі хвороби та відсутності роботи у святкові дні, а також на декретні виплати.
Додаткову інформацію щодо врахування зарплати в рамках здійснення соціальних виплат можна знайти у відповіді на запитання «Чи можу я залишити свої власні гроші, якщо подам заяву на отримання соціальної допомоги?».
Якщо ви перебуваєте у відносинах зайнятості, отримуючи зарплату брутто від 520,01 до 2 000 євро на місяць, ідеться про так звану міді-зайнятість (Midijob). Міді-зайнятість передбачає обов’язкове соціальне страхування, тобто наймані працівники й роботодавці сплачують внески в каси медичного страхування і страхування на випадок потреби в догляді, а також від втрати роботи і пенсійного страхування.
Частка, яку платить найманий працівник, на початку перехідної зони становить нуль відсотків, а з наближенням до верхньої межі міді-зайнятості зростає до звичайної суми внесків найманих працівників. Попри те, що ці внески значно менші за внески інших зайнятих осіб, у принципі ви повною мірою можете претендувати на допомогу з кас медичного страхування і страхування на випадок потреби в догляді, на страхову допомогу в разі втрати роботи й на пенсію залежно до розмірів вашої зарплати брутто.
Важливу інформацію (німецькою мовою) про ваші права як працівника в Німеччині можна знайти на інтернет-сайті Faire Integration. Якщо у вас виникли конкретні проблеми з трудовим або соціальним законодавством, наприклад, якщо ви вважаєте, що роботодавець платить вам недостатню зарплату, ви можете звернутися до консультаційних центрів Faire Integration. Консультації надаються безкоштовно, багатьма мовами, частково також російською та українською. Тут ви знайдете Перелік консультаційних центрів (німецькою мовою).
Будь ласка, зверніть увагу на інформацію нижче, особливо якщо ви (ще) не дуже добре орієнтуєтеся на німецькому ринку праці:
Мовний бар’єр, незнання правових норм і відчуття непевності на ринку праці в поєднанні з існуючими в Німеччині приписами щодо перебування можуть призвести до ситуації, коли люди потрапляють у залежність і їх починають експлуатувати. На сторінках Агентства з боротьби з примусовою працею (Servicestelle gegen Zwangsarbeit) (німецькою мовою) ви знайдете корисну інформацію про свої права.
Міжнародна організація праці (МОП) і Міжнародна організація з міграції (МОМ) у відповідному флаєрі надають інформацію про можливі ризики для біженців під час пошуку роботи й діляться важливими практичними порадами: Флаєр «Знайти хорошу роботу» (українською мовою) PDF, 1 MB, неадаптовано для обмежених можливостей
Берлінський центр належної роботи (BEMA) підготував флаєр про положення правового права для українських біженців українською, російською, англійською і німецькою мовами: Флаєр про трудове право для українських біженців (українською мовою)
Робота повинна бути безпечною і не має виступати причиною захворювання. У Німеччині роботодавець зобов’язаний ефективно дбати про захист працівників від небезпеки на робочому місці й запобігати шкоді для їхнього здоров’я. Ці питання визначаються Законом про охорону праці й іншими нормативними актами в галузі безпеки праці.
Загальну інформацію про систему безпеки праці в Німеччині й відповідні правові положення можна знайти тут: «Що таке охорона праці?» (Occupational Safety and Health англійською мовою).
Контактні особи:
- роботодавці, які за законом зобов’язані забезпечувати охорону праці;
- організації, що представляють інтереси найманих працівників (рада трудового колективу, профспілка);
- лікар фірми.
Якщо ви не можете працювати за станом здоров'я, ви повинні отримати офіційне підтвердження вашої непрацездатності від лікаря, який вас лікує. З 1 січня 2023 року електронний листок непрацездатності замінив попередню роздруківку на папері.
Лікар, який вас лікує, передасть вашу довідку про непрацездатність у цифровому вигляді вашій медичній страховій компанії. Ваш роботодавець зобов’язаний зв’язатися з ними, щоб отримати електронний листок непрацездатності. Це означає, що вам як приватній особі більш не потрібно турбуватися про надання роботодавцю листка непрацездатності. Це стосується всіх працівників, у тому числі тих, хто працює неповний робочий день.
Однак ви у будь-якому разі повинні повідомити роботодавця про ваш лікарняний, щоб він міг ініціювати процедуру отримання довідки про непрацездатність.