Для в’їзду до Німеччині й законного перебування у країні іноземцям зазвичай потрібно мати посвідку на проживання – наприклад, візу або дозвіл на перебування.

У зв’язку з особливою ситуацією в Україні було запроваджено особливе положення. Біженці від війни з України тимчасово звільняються від необхідності отримання посвідки на проживання на території Німеччини. Такий виняток наразі поширюється на тих, хто в’їжджає вперше до 31 травня 2023 року строком на 90 днів, таким особам надається можливість перебування без посвідки на проживання максимум до 29 серпня 2023 року.

Положення слугує для спрощення в’їзду й перебування відповідних осіб і надання біженцям можливості й необхідного часу для отримання дозволу на перебування на території Німеччини. 

Але оскільки від цих осіб не залежить тривалість опрацювання відомствами їхніх заяв, достатньо, якщо вони подадуть їх протягом 90 днів, упродовж яких вони можуть перебувати в Німеччині на законних підставах. Тобто заяву на отримання посвідки на проживання – зазвичай дозволу на перебування згідно з § 24 Закону про перебування – необхідно подати в місцеве відомство у справах іноземців упродовж 90 днів після першого в’їзду, наразі це означає найпізніше до 29 серпня 2023 року. Будь ласка, вчасно ознайомтеся з інформацією на інтернет-сторінці міста або відомства у справах іноземців вашої громади про те, чи потрібно вам записатися на зустріч, або ви можете подати заяву на отримання дозволу на перебування у відповідні строки у форматі онлайн. Після подання заяви статус «дозволеного перебування» залишатиметься до ухвалення рішення по вашій заяві – зокрема, і після 29 серпня 2023 року. Ви отримаєте так званий тимчасовий дозвіл на перебування.

Правило щодо необхідності попереднього отримання для в’їзду до Німеччини на тривалий період виданої посольством або генеральним консульством візи не поширюється у вигляді винятку на біженців від війни з України згідно зі згаданим вище особливим положенням.

Важливо! Перша реєстрація, розподіл, реєстрація за місцем проживання й подання заяви на отримання дозволу на перебування – незалежні одна від одної процедури. Інколи їхнє оформлення відбувається водночас, усе залежить від організації в конкретній громаді. У разі сумнівів просимо довідатися про це на місці.

Наразі ми не маємо інформації про закриті прикордонні переходи. Ви самі повинні вирішити, через який кордон ви хочете виїхати. Зверніть увагу: вам, імовірно, доведеться почекати довше, ніж зазвичай. Візьміть із собою достатньо води та їжі.

Інформація про транспорт, яким можна скористатися після перетину кордону:

Інформація від  польської залізницi , чеської залізницi  та німецької залізницi, які наразі безкоштовно перевозять громадян України.

Оскільки авіасполучення з України на даний момент призупинені, безпосередній в'їзд до Федеративної Республіки Німеччина для громадян України неможливий. Те, як відбудеться в'їзд до Шенгенської зони через державу-член Європейського Союзу, яка межує з Україною, в основному визначається законодавством ЄС, в той час як деталі вирішуються відповідною державою-членом. 

З 2017 року громадяни України з біометричним закордонним паспортом можуть в'їжджати до ЄС без візи для короткострокового перебування згідно з законодавством ЄС. Однак громадянам України з небіометричним закордонним паспортом, як правило, потрібна віза – посвідка на проживання, яка вклеюється в паспорт перед від'їздом. Однак держава-член може зробити виняток для в'їзду на свою територію з певних причин. 

Німеччина скористалася цим винятком, видавши правову постанову, що звільняє громадян України, які не мають біометричного паспорта, від вимоги отримання посвідки на проживання в цілях в'їзду та перебування на території ФРН.

Загальним указом від 18 листопада 2022 року українську ID-картку (зразка 2015 року) продовжать визнавати як документ, що замінює паспорт для перетину кордону та проживання в Німеччині, протягом обмеженого періоду часу до 23 лютого 2024 року.

Маючи біометричний паспорт, громадяни України можуть пересуватися по Шенгенскій зоні без візи та перебувати там загалом 90 днів протягом 180-денного періоду.

Це також стосується тих випадків, якщо ви вже отримали посвідку на проживання, наприклад, для тимчасового захисту, навіть якщо у вас немає біометричного паспорта. Тоді вам не потрібно окремо мати візу.

Якщо ви бажаєте їхати далі, щоб просити про тимчасовий захист в іншій державі-члені ЄС, зараз ви можете зробити це без візи. В разі сумніву, будь ласка, отримайте інформацію стосовно вимог до в'їзду в країну, до якої ви бажаєте поїхати. На даний момент не існує загальноєвропейської процедури розподілу осіб, які бажають просити тимчасового захисту. Посвідку на проживання для тимчасового захисту можна отримати на місці в відповідній державі-члені.

Додаткову інформацію можна знайти тут.

Для в’їзду до Німеччини наразі немає ніяких особливих приписів. Залежно від перебігу подій, ситуація може змінитися. Але німецькі органи влади повідомлять про зміни через велику кількість інформаційних каналів.

Будь ласка, зверніться до посольства або генерального консульства України, щоб отримати посвідчення з фотографією для ідентифікації особи. Крім того, зверніться до відповідного відомства у справах іноземців: bamf-navi.bamf.de

Повітряний простір над Україною зараз закритий.

Евакуація громадян Німеччини чи України німецькою владою на даний момент не планується.

Громадян Німеччини в Україні закликають негайно покинути країну безпечним шляхом і, якщо це неможливо, залишатися в безпечному місці. Міністерство закордонних справ створило кризову гарячу лінію за номером +49 30 5000 3000. Додаткову інформацію можна отримати в  Міністерстві закордонних справ.

Будь ласка, зверніться до найближчого управління зі справ молоді в Німеччині, яке подбає про всі подальші дії.

Члени сім’ї осіб, які мають тимчасовий захист, здебільшого також можуть отримати тимчасовий захист як члени сім’ї – якщо не мають його самі, наприклад, на підставі громадянства України.

Члени сім’ї, які отримують тимчасовий захист не самостійно, а лише як члени сім’ї на підставі Директиви 2001/55/ЄС:

• чоловік/дружина або неодружені офіційно партнер/партнерка, із яким/якою особа, яка має захисний статус, має довготривалі стосунки й мешкає разом;
• власні неповнолітні неодружені діти або діти чоловіка/дружини чи партнера/партнерки, а також
• інші близькі родичі, які 24.02.2022 жили в рамках родини й повністю або великою мірою залежать від особи, яка має захисний статус, тобто у фінансовому відношенні або безпосередньо, наприклад, потребують індивідуального догляду.

Сім’я повинна існувати в Україні ще на момент виникнення обставин, що дають право на отримання тимчасового захисту.

У разі, якщо особа не може претендувати на тимчасовий захист на підставі зазначених вище положень, на неї не поширюються загальні приписи щодо возз’єднання сімей, а лише § 29 пункт 4 Закону про перебування. Відповідно до нього чоловік/дружина й неповнолітні неодружені діти можуть скористатися правом на возз’єднання сім’ї з особою, яка має захисний статус. Однак передумовою возз’єднання сім’ї є факт унеможливлення спільного проживання сім’ї в Україні через необхідність втечі із країни та приймання членів сім’ї або в іншій країні-члені ЄС, або їхнє перебування поза межами ЄС і необхідність отримання захисту. Інші члени сім’ї можуть розраховувати на возз’єднання лише в разі наявності надзвичайно важких ситуацій.

Процедура розділена на чотири кроки і відбувається в такому порядку: Перша реєстрація, призначення за місцем проживання (у разі отримання соціальної допомоги), реєстрація місця проживання за місцем призначення та подання заяви на отримання посвідки на проживання.

Громадяни третіх країн, які перебували в Україні 24 лютого 2022 року та громадяни України, які мали місце проживання або звичайне місце проживання в Україні 24 лютого 2022 року, але тимчасово не перебували на той час в Україні, звільняються від вимоги отримання посвідки на проживання до 31 травня 2023. Для всього ЄС і, таким чином, до Німеччини діє наступне правило: Громадяни України можуть вільно знаходитися в ЄС або пересуватися в межах ЄС протягом 90 днів (разом для всіх країн Шенгену) за наявності біометричного паспорта.

Проте з того моменту, коли військові біженці з України звертаються до Німеччини і просять державної підтримки у вигляді житла, харчування або соціальної допомоги, реєстрація стає обов'язковою. Для того щоб зареєструватися та отримати державну підтримку, зверніться до установи, що здійснює прийом біженців, за місцем вашого перебування.

Під час реєстрації вам також повідомлять, де ви повинні жити в Німеччині, якщо У вас є право на отримання соціальних виплат. Таке призначення є необхідним для того, щоб окремі міста не були змушені надавати допомогу всім воєнним біженцям.

Якщо у вас є право на соціальні виплати і ви не знайшли приватного постійного житла, вас як правило призначають у певне місце, так щоб допомогу не були змушені надавати лише окремі міста та общини. В такому випадку заяву на отримання посвідки на проживання слід подавати лише тоді, коли зрозуміло, до якого міста ви належите. Тому що відповідальні органи цього міста тоді також будуть відповідальні за соціальні виплати та за отримання посвідки на проживання.

З іншого боку, якщо ви на початку можете самостійно оплатити своє життя, наприклад, тому що ви проживаєте у друзів або родичів, під час реєстрації, як правило, записуються лише ваші дані. Тоді ви зможете вільно вибирати житло і вас не будуть призначати до певного місця.

Як підтвердження реєстрації, як правило, видають документ, що підтверджує прибуття, на основі якого ви можете звернутися до місцевої служби соціального забезпечення, яка відповідає за надання виплат та забезпечень.

Після прибуття до місця призначення необхідно зареєструватися в реєстраційному органі. При переїзді в колективне житло вам також дадуть інформацію про те, як зареєструватися.

Реєстрація в реєстраційному органі або реєстрація, після якої видається підтвердження прибуття, не є автоматично заявою на отримання посвідки на проживання. Це вже наступний крок. Для цього ви маєте подати відповідну заяву. Інколи це робиться одночасно з попередніми кроками: в разі сумніву перепитайте. Але, якщо ви отримали документ під назвою «Тимчасовий дозвіл на перебування» (Fiktionsbescheinigung) або підтвердження подачі заяви на посвідку на проживання онлайн, тоце означає, що ви вже подали заяву на отримання посвідки на проживання. 

Важливо: Підтвердження прибуття — це ще не посвідка на проживання. Заяву на отримання посвідки на проживання необхідно подавати після того як уже стало відомо, де ви будете проживати, — до компетентного відділу з питань іноземців за місцем проживання. Якщо ви отримуєте соціальні виплати, спочатку необхідно отримати рішення про призначення на відповідне місце. Тільки після цього можна подавати заяву на отримання посвідки на проживання.

Якщо після подачі заяви на отримання посвідки на проживання ви все ж приїжджаєте, то повідомте відділ з питань іноземних громадян про свою нову адресу. Для цього читайте інформацію на сайті відповідного відділу з питань іноземних громадян.

Найближчий відділ з питань іноземних громадян можна знайти в BAMF-NAvI.

На численних залізничних вокзалах також є муніципальні контактні пункти, до яких ви можете звернутися, якщо вам потрібна допомога.

Неповнолітнім без супроводу слід звернутися до найближчого управління зі справ молоді, яке візьме на себе всі подальші кроки.

Федеральне адміністративне управління (BVA) створило власну гарячу лінію для пізніх переселенців з України, з якою можна зв'язатися з понеділка по четвер з 8:00 до 16:30 і в п'ятницю до 15:00, а також у вихідні дні з 8:00 до 13:00 за телефоном 0049 22899358-20255. Додаткову інформацію можна знайти на веб-сайті Федерального адміністративного управління (BVA): www.bva.bund.de

Наразі багатьом особам із України до 31 травня 2023 року не потрібна віза для першого в’їзду до Німеччини. Ви можете до 90 днів після в’їзду перебувати в Німеччині на законних підставах. Перебування без дозволу можливе максимум до 29 серпня 2023 року.
У рамках безвізового перебування впродовж 90 днів ви можете вирішити, чи хочете залишитися в Німеччині довше. Для цього ви можете скористатися такими можливостями: 

1. Ви можете протягом 90 днів після першого в’їзду до Німеччини подати заяву на отримання дозволу на перебування згідно з § 24 Закону про перебування. Це положення враховує ситуацію біженців від війни з України на підставі рішення ЄС. Інформацію щодо того, хто може претендувати на отримання дозволу на перебування згідно з § 24 Закону про перебування, можна знайти в запитання Кто получает защиту в ЕС в соответствии с Решением ЕС от 4 марта 2022 года о приеме беженцев из стран, находящихся в состоянии войны?, а відповіді щодо процедури – у відповідях на запитання Должны ли граждане Украины просить убежища?.

2. Упродовж 90 днів після першого в’їзду до Німеччини ви можете подати заявку на отримання дозволу на перебування у зв’язку з іншою метою, наприклад, навчанням у вищому навчальному закладі або працевлаштуванням. Це може бути вигіднішим для вас. Консультацію щодо цього можна отримати у відомствах, записавшись на зустріч, або заздалегідь ознайомитися з інформацією на інтернет-сторінці: www.make-it-in-germany.com.
3. Або ви можете подати заяву на отримання політичного притулку. У зв’язку з відносно невигідними наслідками правового характеру – наприклад, обмеженнями у працевлаштуванні й необхідності проживання в центрах первинного приймання – ми все ж таки не рекомендуємо користатися цією можливістю.

У цих питаннях і відповідях постійно зустрічаються такі поняття, тому ми коротко роз’яснимо їх. 

Віза (Visum) видається представництвами за кордоном, тобто посольствами й генеральними консульствами за межами Німеччини. Вона має вигляд наклейки в паспорті. Віза дозволяє в’їзд до країни з певною метою, а також перебування в ній певний період часу. Не всім іноземцям для в’їзду потрібна віза. Наразі від процедури отримання візи звільнено багатьох біженців із України. Див. також… 

Посвідка на проживання (Aufenthaltstitel) – це загальне поняття для різних видів права на в’їзд і перебування. Тобто як віза, так і дозвіл на перебування є посвідками на проживання. 

Дозвіл на перебування (Aufenthaltserlaubnis) – це обмежена в часі посвідка на проживання, що надається в Німеччині після в’їзду до країни. Громадянам третіх країн дозвіл на перебування загалом потрібний, якщо вони хочуть перебувати в ній і вже не мають дійсної візи. Це – пластикова картка формату кредитної картки, у деяких випадках – наклейка в паспорті. Візи для в’їзду на відносно тривалий період перебування зазвичай дійсні лише впродовж декількох місяців. Тому перед їхнім закінченням необхідно на території Німеччини подати заяву на отримання посвідки на проживання, наприклад, дозволу на перебування. У більшості випадків біженцям із України видається дозвіл на перебування згідно з § 24 Закону про перебування, але метою перебування можуть бути і навчання у вищому навчальному закладі або працевлаштування. На підставі дозволу на перебування можна виїжджати і в інші країни Шенгенської зони на період до 90 днів упродовж 180 днів. 

Anlaufbescheinigung (довідка про прибуття) у деяких випадках видається відомством, у якому відбувається реєстрація та фіксація біометричних даних (фотографування, зняття відбитків пальців). У ній зазначаються реєстраційний номер і дані про те, де відповідна особа повинна зареєструватися ще. Якщо довідка про прибуття не видається, а також якщо відомство не може відразу видати особі дозвіл на перебування, вона отримує так званий тимчасовий дозвіл на перебування (Fiktionsbescheinigung). Він гарантує біженцям із України, які подали заяву на отримання дозволу на перебування згідно з § 24 Закону про перебування, такі самі права, як і сам дозвіл у форматі чекової картки, поки він не буде виданий відповідним відомством у справах іноземців. 

Так звану довідку про реєстрацію прохача притулку (Ankunftsnachweis) одержує людина, яка бажає отримати в Німеччині політичний притулок. Вона підтверджує, що особа зареєструвалася у відповідному відомстві до моменту, поки не подасть формальної заяви на надання політичного притулку. Біженцям від війни з України не рекомендується подавати заявку на отримання політичного притулку, оскільки це тягне за собою обмеження у виборі місця проживання, виборі житла і працевлаштуванні. Довідка про реєстрацію прохача притулку – це документ, яким відомство підтверджує, що йому відомо про те, що відповідна особа в’їхала до Німеччини й перебуває у країні. Не всі особи, які в’їжджають, отримують таке підтвердження, воно видається лише в особливих випадках (іноземець просить надати йому політичний притулок). Перед наданням довідки відбувається фіксація біометричних даних – фотографування і зняття відбитків пальців. Це виключає можливість того, що одна й та сама особа зареєструється декілька разів.  

Реєстрація за місцем проживання (Anmeldung) – це підтвердження того, що певна особа повідомила місту або громаді, що вона заселилася в житло. Усі особи, які в’їжджають у Німеччині в житло, мають зареєструватися за місцем проживання, у тому числі й німці. Довідка про реєстрацію за місцем проживання (Meldebestätigung) підтверджує, що наразі людина ще зареєстрована за певною адресою. Інколи її вимагають під час укладення договорів. 

Тимчасовий дозвіл на перебування (Fiktionsbescheinigung) отримує особа, яка подала заявку на одержання посвідки на проживання, легально перебуває на території Німеччини і вже пройшла реєстрацію. У цьому разі перебування вважається дозволеним відповідною мірою, поки не буде ухвалено відповідного рішення й не буде видано посвідки на проживання. Тимчасовий дозвіл на перебування підтверджує це. Він є важливим документом, оскільки підтверджує легальне перебування. У тимчасовому дозволі на перебування відомство може поставити позначку, що дає право на працевлаштування. 

Громадянами третіх країн вважаються всі особи, які не є громадянами Європейського Союзу або громадянами Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну, тобто і українці без подвійного громадянства, одним із яких було б громадянство зазначених держав.

Країнами Шенгенської зони Schengen-Staaten є держави, між якими загалом всі особи можуть подорожувати незалежно від громадянства без проходження прикордонного контролю, хоча дозволений час перебування в них може бути обмеженим. Країнами Шенгенської зони є всі держави Європейського Союзу за винятком Болгарії, Ірландії, Кіпру, Румунії та Хорватії, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.